Олександр Файнін: “Західній Черкащині потрібен туристичний бренд”

За матеріалами Zruchno.Travel

Формування туристичних кластерів – це запорука розвитку туризму та економіки регіонів України загалом. Такої думки дотримується Олександр Файнін – президент туристичного кластера “Західна Черкащина”.

Його створили влітку минулого року для об’єднання гравців туристичного ринку та місцевої влади зі спільною метою просування туристичних можливостей регіону. Про розвиток туризму на теренах Уманщини та реалізацію перспективних проектів туристичний експерт розповів у інтерв’ю Zruchno.Travel.

– Туристичний кластер “Західна Черкащина” існує вже півроку. Що кардинально змінилося у туристичному житті Уманщини за цей період?

– Одразу скажу, що дуже важко щось кардинально змінити, не маючи інвестора. Насамперед ми намагаємося змінити менталітет місцевих мешканців, які не до кінця розуміють, що туризм може залучити в регіон великі інвестиції. Зараз гості приїжджають до нашого регіону переважно, щоб відвідати уманський дендропарк “Софіївка”. Ми хочемо зробити так, щоб туристи звернули увагу і на саму Умань. Для цього відвідувачам та місцевим насамперед має бути зручно пересуватися містом. Першим кроком будуть вказівники, згодом плануємо запустити по місту такі ж електрокари, які зараз функціонують в парку. Все це буде можливо лише після реконструкції головної площі.

Також у планах зробити Uman Travel Card – це пакетна пропозиція, яка забезпечить туристам комфортний приїзд до Умані автобусами туристичного класу, поселення у готель, а також харчування та екскурсії. Користувачі такої програми подорожуватимуть по всій Умані – відвідають юдейський кварталфонтан “Перлина кохання” та парк “Софіївка”, а потім вирушать до Звенигородського району, Буцького каньйонупалацу Даховського тощо. Першочергово програма почне функціонувати у великих містах – Київ, Одеса, Вінниця.

– Що можете назвати головним завданням діяльності туристичного кластера?

– Передусім туристичний кластер має об’єднати гравців на ринку. Ми спільно повинні провести інвентаризацію наших туристичних об’єктів, а згодом створити нові. Найважливіше – це співпраця один із одним. Місцева влада повинна прислухатися до нашої думки, оскільки ми об’єднуємо фахівців та професіоналів, які вже багато років працюють у сфері туризму.

– На сьогодні влада до вас вже прислухається?

– Якщо говорити про владу обласного рівня, то Черкаська ОДА нам дуже допомагає. Вони дійсно хочуть співпрацювати, вже запропонували нам взяти участь у туристичному ярмарку, який відбудеться в березні. Виступатимемо єдиним стендом і представлятимемо Уманщину як туристичний кластер.

Також тісно співпрацюємо з районною владою. Вони готові до діалогу, вже хочуть отримати певні консультації щодо розробки стратегії розвитку зеленого туризму. А от щодо місцевої влади – вони не звикли, що до них хтось звертається.

– А як оцінюєте рішення Уманської міськради запровадити найвищі можливі ставки туристичного збору – 0,5 % від мінімальної зарплати для українців та 5 % для іноземців?

– Найбільший в Україні турзбір – це, м’яко кажучи, трохи завищені показники для Умані. Пані Лозінська (заступник міського голови, – ред.) нещодавно запевнила, що це питання переглядатимуть. Як на мене, таке рішення, дійсно, не є доцільним, адже ті, хто працює в підпіллі, ніколи не сплачуватимуть ані податків, ані туристичного збору. А підприємці, які легально працюють та переказують туристичний збір до місцевої казни, тепер потерпають. Якщо сьогодні вартість двомісного готельного номера складає 500 гривень, то іноземець змушений буде заплатити за нього вже 900 гривень за двох.

– Напередодні створення кластера ви зазначали, що нагальним питанням для Уманщини є розвиток туристичної інфраструктури. Які інфраструктурні проекти є сьогодні найактуальнішими?

– Насамперед потрібно збільшити кількість ліжко-місць в готелях. Вони мають відповідати певним вимогам. Бачимо сенс у тому, щоб відкрити в регіоні готелі рівня чотирьох-пяти зірок. Зараз уже будується один із таких об’єктів, який має запуститися поблизу міського універсаму. Ми залучаємо інвесторів, знайшли представників бізнесу, які готові з нами працювати. Спільно хочемо відкрити кілька сучасних закладів розміщення – готелів, хостелів.

Також ми повинні ретельно стежити за тим, який транспорт возить туристів до Умані. На жаль, місто не має власного аеропорту та нормального залізничного сполучення, тому в рамках проекту Uman Travel Card хочемо за допомогою тендера обрати компанію, що забезпечуватиме комфортне перевезення з великих міст України до Умані.

Окрім цього, вважаємо, що Умані необхідно створити туристично-інформаційний центр. Вже маємо досвід у реалізації схожих проектів, тож сприятимемо у цьому місцевій владі.

– Яка роль туркластера у цих процесах?

– Туристичний кластер передусім є організатором – саме ми залучаємо інвестора. Як один із ТОП-експертів у сфері туризму я особисто теж повинен рухати певні процеси, маючи потрібний досвід, тому повсякчас консультую та допомагаю у впровадженні усіх програм.

– Як гадаєте, чи вплине нинішня реконструкція та розширення дендропарку “Софіївка” на потік туристів до Умані?

– Я відрізняв би туристів від екскурсантів, бо ті люди, які приїжджають до “Софіївки” на один день, не є туристами. Вони надовго не затримуються у місті, бо їх приваблює інфраструктура самої “Софіївки”. Часто це туристи, які заїжджають дорогою до Одеси або Вінниці. До речі, люди не знають, що у нас теж є фонтани. Потрібно більше сил зараз віддавати на промоцію, а також необхідно створити ТІЦ, який буде спеціалізуватися не лише на Умані, а й на всій Західній Черкащині, щоб це був спільний туристичний продукт та бренд.

– Які туристичні атракції в межах кластера, крім дендропарку “Софіївка”, вважаєте найбільш перспективними для залучення туристів?

– Гадаю, ми повинні розвивати місцевий зелений туризм. Уманський район уже має певні напрацювання у цьому напрямі – є садиби, де роблять ляльки-мотанки, печуть коржики, майструють дерев’яні іграшки. Цікавими атракціями є водяний млин та жіночий православний монастир.

У селі Легедзине Тальнівського району є унікальний заповідник “Трипільська культура”, знову ж таки, Буцький каньйон, куди можна їздити з квітня до вересня, поки немає дощів. Окрім цього, у Жашківському районі є кінно-спортивний комплекс, а у Звенигородському – курорт “Водяники”.

– До речі, під час підписання меморандуму про співпрацю з Черкаською ОДА ви анонсували великий проект щодо Буцького каньйону. На якій він стадії?

– Минулоріч Черкаською ОДА було виділено чималі кошти для того, щоб зробити щось у Буцькому каньйоні, проте це виділення коштів не було цільовим, тож кошти пішли на розвиток інших туристичних об’єктів. У нас вже є домовленість з головою ОТГ, але останнє слово все ж залишається за депутатами. А від людей дуже важко чогось домогтися, бо вони не хочуть, щоб на їхній території заробляв хтось інший. Тож нам потрібно домовитися з місцевою владою, написати їм стратегію і потім вже залучати приватних інвесторів, а також кошти з Державного фонду розвитку регіонів.

– Чого поки не вистачає Черкаському регіону, щоб стати одним із найбільш популярних туристичних регіонів України?

– Дороги є показником. Торік було виділено два мільярди гривень з державного бюджету на реконструкцію доріг в Черкаській області. Дійсно, щось реконструювалося, але ж вартість реконструкції одного кілометра дороги становить 12 мільйонів гривень, тож за ті кошти мали відремонтувати 160 кілометрів. І де ж вони?

Знову ж таки, нам потрібно залучати до Умані міжнародні компанії, наприклад, McDonald’s. Це достатньо важко організувати, бо вони не дуже легко йдуть на контакт, але ми вже шукаємо певні точки дотику.

– Яким є ваше бачення шляхів розвитку туристичної Черкащини?

– Не потрібно забувати, що Черкащина – це самісінький центр України. Вона розташована на перетині стратегічних шляхів та має доступ до певних ресурсів сусідніх областей, наприклад, аеропортів. Окрім того, у нас є водні шляхи. На Дніпрі можна розвивати водний туризм. Це великий сегмент, на який варто звернути увагу. Черкащині потрібна єдина стратегія розвитку туристичної сфери. Регіон зараз досить вправно себе рекламує, ми також будемо допомагати в цьому.

– Можете спрогнозувати, скільки часу знадобиться вашому туристичному кластеру, щоб вивести туристичну сферу Західної Черкащини на новий рівень?

– В середньому розраховуємо на проміжок часу у 7-10 років. Зрозуміло, що всі напрями розвитку залежать один від одного, бо якщо буде стратегія, але не буде доріг, то результату ми теж не отримаємо.

Важливим моментом також є перебудова світогляду влади. Маю на увазі не лише місто Умань, а й інші райони, бо хтось уже вбачає сенс у співпраці та розуміє, що туризм приваблює інвестиції, але переважно люди дотримуються принципу “моя хата скраю”.

Окрім того, зараз ми активно залучаємо до співпраці молоді кадри, контактуємо з Уманським університетом садівництва, адже з покращенням інфраструктури, відкриттям нових закладів у нас з’являться нові робочі місця з конкурентною заробітною платою. Ми хочемо, щоб ті студенти, які зараз навчаються на туризмі, залишилися працювати на Черкащині.

Розмовляла Дарія Поперечна

Author: Alex_admin

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *